Як виглядатиме садиба Міхельсона в результаті оновлення? Аби відповісти на це питання з урахуванням сучасних тенденцій
у відновленні історичних кварталів та думки експертної громадськості, компанія НЕСТ 19 травня 2015 року оголосила відкритий архітектурний конкурс ідей «Майбутнє минулого» на кращу концепцію просторового рішення садиби Міхельсона. Конкурсне завдання передбачало, з одного боку, максимальне збереження та реставрацію пам’яток архітектури – чотирьох дохідних будинків садиби Міхельсона, з іншого – її перетворення на сучасний житловий комплекс відповідно до кращих стандартів нерухомості такого рівня.
Одночасно з оголошенням конкурсу тривала серія публічних заходів «Арт-середа»: просто у дворику садиби Міхельсона відбувалися зустрічі з відомими архітекторами, істориками, експертами з розвитку міст. В рамках цих заходів відбулася лекція члена Британського архітектурного товариства Клайва Вуджерса, який розповів про лондонський досвід збереження та наповнення новим життям історичних будівель. Одночасно учасники заходів, серед яких були й архітектори-конкурсанти, могли оглянути всю садибу Міхельсона, насолодитись чудовою архітектурою столітньої давнини та пересвідчитися, що будівлі потребують негайної реставрації.
Садиба Міхельсона – унікальний приклад комплексної забудови кінця ХІХ століття, тож для розгляду конкурсних пропозицій до журі було запрошено поважних у професійних колах архітекторів, істориків та громадських діячів, що вже обізнані у справі захисту і збереження історико-культурної спадщини.
До складу журі увійшли: Олена Олійник, архітектор, віце-президент Національної спілки архітекторів – вона очолила конкурсне журі; Юрій Лосицький, архітектор, керівник проектного бюро, автор проекту відбудови Михайлівського собору в Києві, численних проектів реставрацій історичних будівель в Києві та інших містах України; Володимир Дєрбеньов, головний архітектор СОЮЗДОРПРОЕКТ, автор концепції розвитку вул.Сагайдачного та парку Феофанія в Києві, низки будівель в Почаївській лаврі; Ліхно Віктор Миколайович, головний архітектор бюро АРХІТЕКТУРНА ЛІГА, автор ряду будівель в історичному центрі міста; Михайло Кальницький, історик, громадський діяч, автор численних досліджень про історичну забудову Києва; Ольга Рутковська, директор інституту УКРПРОЕКТРЕСТАВРАЦІЯ, що спеціалізується на реставраційних роботах; Григорій Мельничук, співкоординатор Ради з урбаністики Києва, громадський діяч, журналіст.
Було запрошено до складу журі і основного опонента проекту – Миколу Жукова, голову ОСН «Квартал Пушкінська – Червоноармійська». Він взяв участь у декількох перших засіданнях журі, однак відмовився розглядати конкурсні пропозиції. Тим не менш під час публічної презентації у будинку Архітектора складу журі, до якого, до речі, не увійшло ні одного представника компанії НЕСТ, ні в кого з представників громадськості не було жодних зауважень та претензій до складу конкурсного журі.
Олена Олійник, голова конкурсного журі
– Цей конкурс – прецедент відповідального підходу забудовника до роботи в історичному середовищі центра міста. Складність полягала у необхідності поєднати інтереси міста та компанії-забудовника у дуже насиченій містобудівній структурі історичного центру.
Всього на конкурс було надано 13 пропозицій від різних архітектурних бюро та проектних інститутів Києва, Харкова та Дніпропетровська, що представили свої бачення на майбутнє садиби Міхельсона. Перед початком розгляду окремих проектів на засіданні члени журі сформували загальні критерії оцінки пропозицій. Так було вирішено, що відповідно до чинного законодавства та світових стандартів збереження історико-архітектурної спадщини потрібно відмовитися від будь-яких надбудов історичних будівель. Цю позицію підтримали всі члени журі, чим засвідчили своє прагнення до захисту архітектурного надбання Києва.
Іншими критеріями при оцінці пропозицій були організація дворового простору, рішення щодо розміщення дитячого дошкільного закладу, нової житлової будівлі, організація пішохідних та транспортних комунікацій та паркування. Конкурс передбачав присудження однієї першої премії та 4 заохочуваних, однак конкурсне журі після розгляду та оцінки проектів вирішило, що жодна з пропозицій не заслуговує бути оголошеною переможцем, але має бути присуджено дві головні премії та 3 заохочуваних. Тож переможцями стали пропозиції архітекторів Івана Бикова та Андрія Богомолова, що запропонували, на думку журі, найцікавіші варіанти просторового рішення садиби Міхельсона. Заохочувані премії отримали Сергій Дунаєвський, Юрій Базаренко та ЗАТ «Транспроект».
Ідея пропозиції архітектора Андрія Богомазова полягає у розгляді окремих будинків як єдиного організму і додавати нові споруди, аби «влити нове життя у старі міхи» – і має назву «Двір Міхельсона». Головна ідея пропозиції – привнесення до тканини кварталу міського життя при збереженні приватного простору мешканців через організацію «відкритого» та «закритого» кварталів між рядами забудови. У «відкритому» кварталі передбачається створення функціонально насиченого громадського простіру з художніми галереями, амфітеатром та іншими культурними закладами – при лояльному ставленні до існуючої забудови. У «закритому» кварталі передбачається спорудження нового житлового будинку, облаштування внутрішнього дворика для мешканців кварталу. Оригідально вирішена будівля дитячого садка, що одночасно відокремлює «відкритий» та «закритий» квартали та поєднує їх в єдину архітектурну композицію.
Пропозиція архітектора Івана Бикова не передбачає жодних надбудов та мансард над пам’ятками архітектури, а лише реставрацію фасадів з частковим внутрішнім переплануванням. Передбачається також спорудження нового 9-поверхового багатоквартирного будинку, розташованого у другому ряду забудови, відповідно до планування кварталу кінця ХІХ – початку ХХ століття. Нова будівля не створює дисонансу з оточенням, адже не перевищує по висотності сусідню будівлю готелю, втім, конкурсне журі порекомендувало більше попрацювати над композиційним вирішенням фасадів. Завдяки вдалому розміщенню нової житлової будівлі архітектору вдалося розмістити дитячий дошкільний заклад на 60 місць у окремій будівлі вглибині кварталу, а для мешканців, що є власниками автомобілів, передбачається влаштування підземного паркінгу.
Серед цікавих пропозицій інших проектів – збереження історичної планувальної композиції, низка вдалих рішень паркінгу та дитячого садка, оформлення внутрішніх дворів, наприклад, природніми пагорбами. Разом з тим при оцінці проектів конкурсне журі акцентувало на збереженні та реставрації історичних будівель без жодних надбудов, анові споруди у садибі не мають «вдавати» історичний стиль, аби не зміщувати акцент у містобудівному історичному ансамблі.
Відразу у декількох проектах було детально опрацьовано тему громадського використання частини садиби Міхельсона як культурного простору – облаштування галерей, музею, творчих майстерень. Разом з тим всі конкурсанти дуже тактовно поставилися до створення внутрішніх територій для мешканців будинків, адже комфорт проживання формує не лише власне помешкання, а й навколишнє міське середовище.
