Як вплинуть майбутні роботи на сусідні будинки

23.01.2017

«Дім на Пушкінській» завжди відкритий для гостей. Час від часу там збираються «сусіди» Міхельсона. Так, днями відбулася зустріч, ініційована компанією НЕСТ, яка має неабиякий досвід реставрації старих будівель та є партнером ТОВ «Дім на Пушкінській» по відродженню Садиби Міхельсона. На найбільш хвилююче питання – як вплинуть майбутні роботи на сусідні будинки, відповів Костянтин Кафієв, завідувач проектним відділенням Науково-дослідного інституту будівельних конструкцій. Він також пояснив, що при виконанні робіт використовуватиметься сучасна техніка, яка дозволяє безшумно та без руйнівних наслідків для оточуючих проводити протиаварійні роботи. Всі сусідні будинки обстежені ще влітку й перебувають під наглядом інституту. Отже, є повне розуміння, із чим мають справу. «Зволікання з початком робіт може бути фатальним для будинку, який має історичне значення, – час, опади, вітер не сприяють укріпленню конструкцій» – наголосив фахівець. М ешканці цікавилися термінами проведення робіт, а також що буде із благоустроєм. Говорили про зміну обличчя кварталу та ризики, які можуть виникнути. На всі запитання відповів керівник проекту Іван Верещака, який закликав активніше брати участь у подібних зустрічах, щоб отримувати інформацію про все, що відбувається, від фахівців і достовірних джерел. Вікторія Яковлєва – радник генерального директора компанії НЕСТ – запросила на нові зустрічі, які планується провести вже наступного року. А також поінформувала про те, що ознайомитися з багаторічною діяльністю НДІБК, який проводить роботи, можна на сайті Садиби Міхельсона, а також у газеті «Добрі сусіди».

 

 

Ще під час Другої світової війни, а саме 1943-го року, створено науково-дослідний інститут будівельних конструкцій, який пізніше набув статус стратегічної установи. За час свого існування цей заклад став світовим лідером з питань ліквідації наднормативних кренів споруд, методів захисту від корозії, відновлення експлуатаційних якостей будівель, а також проведення реставраційних і відновлювальних робіт. Щорічно інститут проводить обстеження понад 500 будівель, розробляє та реалізує на практиці методи їх підсилення. Серед реалізованих проектів – реставрація Михайлівського Золотоверхого собору, реконструкція універмагу «Україна», науково- технічний супровід реконструкції НСК «Олімпійський», стадіону «Донбас Арена», Музею історії України у Другій світовій війні, Будинку художника, Будинку торгівлі та інші. Ми зустрілися із завідувачем проектним відділенням інституту Костянтином Петровичем Кафієвим, щоб поговорити про реконструкцію пам’ятників архітектури загалом та Садиби Міхельсона зокрема.

 

– Як часто Науково-дослідний інститут будівельних конструкцій має справу з пам’ятками архітектури?

 

– Час від часу створюються проекти, які потребують особливого ставлення, наприклад такий, як Михайлівський Золотоверхий. Пам’ятаєте, в якому стані він був? Нам залишили лише окремі камені з фундаменту! А зараз – це окраса нашого міста, його візитівка. І саме наш інститут брав активну участь у його відтворенні та реставрації. Існує думка, що раніше будували міцні будинки, але це було не завжди так. Вже й тоді намагалися зекономити, наприклад, на фундаменті. Хочу згадати будиночок на вулиці Алли Тарасової. При обстеженні ми відмітили, що багато років поспіль споруду ніхто не доглядав, тому під дією зовнішніх факторів: вітер, опади, сонце, постійне підтоплення основи – обвалилася стіна. Підвали були взагалі відсутні, а фундамент знаходився на глибині 60–70 см цегляної кладки, і на цьому все. Реставрація в даному випадку вже неможлива.

 

Щодо будинків Садиби Міхельсона, то вони мають підвали, а це означає, що фундамент «йде» під землю на декілька метрів, отже деякі прошарки ґрунту укріплені. Проте всі споруди в поганому стані, особливо будинки в глибині, бо вже багато років об’єкти стоять без «шапки». Я вважаю рішення про їх негайне відновлення та реставрацію правильним і своєчасним. Руїни в центрі міста – це ганебно. Пам’ятки треба повернути до життя. Розумію побоювання людей, які думають, що їх знову обманюють, пообіцяють відновлення, а збудують хмарочоси. Однак бачу, що замовник ретельно підійшов до самого процесу реставрації, діє дуже грамотно, послідовно, пропозиції архітектора вписуються в наявну концепцію забудови.

 

– Перш ніж розпочати будь-яку роботу, зокрема реставрацію, триває етап спостереження за сусідніми будинками. Що це означає?

 

– Спостереження починається з того, що до початку будівництва йде об- стеження споруд, які знаходяться впри- тул до самої Садиби. По-перше, фіксу- ються всі дефекти, і якщо є тріщини, обов’язково встановлюються «маячки», що фіксуються у відповідних докумен- тах та фото, потім складаються звіти і протягом усього періоду будівництва триває моніторинг. Це дає нам змогу визначити ступінь впливу будівельних робіт на «поведінку» усіх будинків, а саме: чи розширюються тріщини, чи з’являються нові. Відтак той, хто ство- рив такі умови, зобов’язаний все від- новити та довести до ладу. Для цього в кошторисі передбачається певна стаття витрат, яка йде саме на відновлення споруд, що знаходяться поруч.

 

Професійність проектантів полягає в дотриманні усіх нормативних вимог та передбаченні всіх можливих негараздів. Саме для цього робиться безліч аналізів і експертиз. Наприклад, ґрунти під різними частинами будови відрізняються. І необхідно обов’язково робити аналіз усієї місцевості. А всі роботи, пов’язані з такими обстеженнями, вельми коштовні, і не завжди замовники готові йти на такі витрати. Треба віддати належне власникам Садиби Міхельсона: вони йдуть на ці затрати, розуміючи необхідність і важливість геологічних обстежень для подальшої роботи.

 

Проте навіть дотримавшись усіх вимог, можуть бути непередбачувані ситуації. Нинішнього року наймолодшому будинку вже виповнилося 120! Нормальний строк експлуатації будинків – 100–150 років. Далі потрібен капітальний ремонт або знос. Чіплятися за старе – це помилка.

 

Те, що побудували в XIX столітті, не може жити й нормально експлуатуватися в XXI. Залишивши масштаб і архітектуру, споруди повинні бути оновлені, тому що норми опалення приміщень змінилося – за сучасними нормами там холодно, вентиляцію влаштовано не належним чином, а яке велике енергетичне навантаження – комп’ютери, побутова техніка, кондиціонери, теплі підлоги! Треба змінити інженерію, залишивши тільки стіни та фасади.

 

– Ваша функція – наглядова?

 

– Ми розробляємо першочергові заходи для усунення аварійного стану будови, а саме: передбачається посилення фундаменту, влаштування захисної шпунтової системи від впливу дворових споруд, посилення зовнішніх стін і внутрішніх несучих, заміна усіх перекриттів тощо.

 

– Що буде із сусідніми будинками?

 

– Як фахівець вважаю, що стан сусідніх будинків навпаки покращиться, тому що буде облаштовуватися і зовнішнє середовище. Зліва до Садиби приєднується 33-й будинок, з двору – 39-й. Саме у цьому будинку не все благополучно, по стіні йде велика вертикальна тріщина. На сьогодні, поки йдуть першочергові заходи, вплив на сусідні будинки взагалі відсутній, а надалі, на стадії реставрації та пристосування до сучасних умов, фундаменти будуть реставровані й укріплені, а також виконано відвід води, щоб не потрапляла на фундамент. Отже, процеси руйнування стіни будуть зупинені.

 

– Скільки часу піде на роботи перед реставрацією?

 

– Сподіваюся, що при правильній організації процесів протягом 2017 року підготовчі роботи будуть виконані.

 

– Чи будуть проводитися експертизи та узгодження?

 

– Обов’язково. Ми маємо справу з пам’яткою архітектури. Усі роботи, що будуть проводитися в Садибі, повинні пройти узгодження в Управлінні охорони культурної спадщини. Наразі ми є субпідрядником заслуженого архітектора України Лосицького Юрія Георгійовича, який багато років працює з історичними об’єктами і саме зараз – над робочим проектом першочергових заходів із усунення аварійного стану будинків.

 

Хочу наголосити: зволікання з початком робіт може бути фатальним для будинків, що мають історичне значення, – час, опади, вітер і байдужість не сприяють укріпленню конструкцій. Отже, роботи багато, наша установа понад 70 років займається подібними об’єктами, тому впевнені, що невдовзі кияни зможуть насолодитися справжньою перлиною архітектурного та будівельного мистецтва.

×
×